Золоті луги ведуть у небокрай
І сумно навкруги. Тополя, тополя похилилася
Там старі батьки заплакані стоять
Прощати було їм сина, а він героєм став
Молодий юнак, молодий козак
Там біля тополі калина росте
Мамині очі чекають тебе
Сива у розпачі плаче, сина все чекає
Та в Бога вже його душа
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь
За правду і долю нових поколінь
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі
Тихо надворі і тільки чути як
Як матері слова летіли, летіли в ніч до козака
Бачиш, сину мій, свічка не згаса
До віку буде вже горіти, горітиме вона
Молодий юнак, молодий козак
Там біля тополі калина росте
Мамині очі чекають тебе
Сива у розпачі плаче, сина все чекає
Та в Бога вже його душа
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь
За правду і долю нових поколінь
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі
Рік вже проминув, прийшла нова весна
А спокою в душі не було, не було ну і вже нема
Там батько змучений, сам торує шлях
По ньому мав іти син його, а його вже нема
Молодий юнак, молодий козак
Там біля тополі калина росте
Мамині очі чекають тебе
Сива у розпачі плаче, сина все чекає
Та в Бога вже його душа
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь
За правду і долю нових поколінь
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі
Там біля тополі калина росте
Мамині очі чекають тебе
Сива у розпачі плаче, сина все чекає
Та в Бога вже його душа
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь
За правду і долю нових поколінь
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі
