Статура велетня як стовбур дубаВітер поволі колихає чубаПлечі розкинулись як Дніпра кручіАну ідіть до батька, пани сучіЗакрутив шаблю, як і вуса, вправноМоя душа гуляє полем здавнаСамою долею мені край данийЯ народився, щоб зірвать кайданиОй у вишневому садочкуМати у спогадах все колихаСльозами випрала сорочкуЧекає з бою свого козакаОй вийди-вийди, місяченькуТа розкажи, що бачиш там з гориЩоб там із моїм козаченькомЧерез вітри зі мною говоритьВоїн!Спокій у очах, жупан на плечахБулава — то моя печать!Воїн!Батько так навчав: "Гордий козачаЛиш за правду піднімай меча!"Воїн!Спокій у очах, жупан на плечахБулава — то моя печать!Воїн!Батько так навчав: "Гордий козачаЛиш за правду піднімай меча!"Топлю загарбника, як лід рукамиЗа волю бореться мій рід рокамиВорог тремтить, як поле під ногамиБлагословив мене мій дід богамиХолодне серце як холодна зброяЯкщо не воїн, тоді, брате, хто я?Мій спис, як промінь, прорізає хмариОсь і настала, враже, Божа караОй у вишневому садочкуМати у спогадах все колихаСльозами випрала сорочкуЧекає з бою свого козакаОй вийди-вийди, місяченькуТа розкажи, що бачиш там з гориЩоб там із моїм козаченькомЧерез вітри зі мною говоритьВоїн!Спокій у очах, жупан на плечахБулава — то моя печать!Воїн!Батько так навчав: "Гордий козачаЛиш за правду піднімай меча!"Воїн!Спокій у очах, жупан на плечахБулава — то моя печать!Воїн!Батько так навчав: "Гордий козачаЛиш за правду піднімай меча!"Козача потилиця панам не хилитьсяШаблею по чолу тим, хто посмілитьсяПрийти на мою землю з кулею чи мечемБуду боротися, доки Дніпро течеКозача потилиця панам не хилитьсяШаблею по чолу тим, хто посмілитьсяПрийти на мою землю з кулею чи мечемБуду боротися, доки Дніпро течеКозача потилиця панам не хилитьсяШаблею по чолу тим, хто посмілитьсяПрийти на мою землю з кулею чи мечемБуду боротися, доки Дніпро течеКозача потилиця панам не хилитьсяШаблею по чолу тим, хто посмілитьсяПрийти на мою землю з кулею чи мечемБуду боротися, доки Дніпро тече
