Статура велетня як стовбур дуба
Вітер поволі колихає чуба
Плечі розкинулись як Дніпра кручі
Ану ідіть до батька, пани сучі
Закрутив шаблю, як і вуса, вправно
Моя душа гуляє полем здавна
Самою долею мені край даний
Я народився, щоб зірвать кайдани
Ой у вишневому садочку
Мати у спогадах все колиха
Сльозами випрала сорочку
Чекає з бою свого козака
Ой вийди-вийди, місяченьку
Та розкажи, що бачиш там з гори
Щоб там із моїм козаченьком
Через вітри зі мною говорить
Воїн!
Спокій у очах, жупан на плечах
Булава — то моя печать!
Воїн!
Батько так навчав: "Гордий козача
Лиш за правду піднімай меча!"
Воїн!
Спокій у очах, жупан на плечах
Булава — то моя печать!
Воїн!
Батько так навчав: "Гордий козача
Лиш за правду піднімай меча!"
Топлю загарбника, як лід руками
За волю бореться мій рід роками
Ворог тремтить, як поле під ногами
Благословив мене мій дід богами
Холодне серце як холодна зброя
Якщо не воїн, тоді, брате, хто я?
Мій спис, як промінь, прорізає хмари
Ось і настала, враже, Божа кара
Ой у вишневому садочку
Мати у спогадах все колиха
Сльозами випрала сорочку
Чекає з бою свого козака
Ой вийди-вийди, місяченьку
Та розкажи, що бачиш там з гори
Щоб там із моїм козаченьком
Через вітри зі мною говорить
Воїн!
Спокій у очах, жупан на плечах
Булава — то моя печать!
Воїн!
Батько так навчав: "Гордий козача
Лиш за правду піднімай меча!"
Воїн!
Спокій у очах, жупан на плечах
Булава — то моя печать!
Воїн!
Батько так навчав: "Гордий козача
Лиш за правду піднімай меча!"
Козача потилиця панам не хилиться
Шаблею по чолу тим, хто посмілиться
Прийти на мою землю з кулею чи мечем
Буду боротися, доки Дніпро тече
Козача потилиця панам не хилиться
Шаблею по чолу тим, хто посмілиться
Прийти на мою землю з кулею чи мечем
Буду боротися, доки Дніпро тече
Козача потилиця панам не хилиться
Шаблею по чолу тим, хто посмілиться
Прийти на мою землю з кулею чи мечем
Буду боротися, доки Дніпро тече
Козача потилиця панам не хилиться
Шаблею по чолу тим, хто посмілиться
Прийти на мою землю з кулею чи мечем
Буду боротися, доки Дніпро тече
